Корисна інформація

Про те, що хребет – це одна з найбільш важливих частин тіла людини, знає кожен. Адже він, крім того, що підтримує голову і тіло у вертикальному положенні, амортизує поштовхи і удари, виконує ще й інші дуже важливі функції: служить місцем прикріплення м'язів і ребер, захищає спинний мозок, в якому проходять нерви, що з'єднують головний мозок з іншими частинами тіла, дозволяє рухатися і т. д.

Зрозуміло, що від здоров'я нашого хребта залежить самопочуття людини в цілому, і що необхідно робити все можливе, щоб підтримувати його в найкращому стані.

Причому, турботу про хребет треба проявляти ще з дитинства, тому що за останніми даними, порушення постави є приблизно у 70% дітей, а у 10% діагностується сколіоз.

Чому проблеми, що пов'язані з хребтом, настільки поширені у дітей?

Школярі, особливо підлітки, входять до групи ризику захворюваності на сколіоз через те, що, по-перше, підлітковий період сам по собі характеризується слабкістю і незрілістю м'язової системи та опорно-рухового апарату і, по-друге, пригадайте, скільки часу нинішнім дітям доводиться проводити за партами, а сидяче положення, треба зауважити, – не найкраще для хребта, він більше «любить» лежати.

Виходить, що коли дитина в 6–7 років приходить в школу і по 3–4 уроки їй доводиться сидіти нерухомо – це вже навантаження для хребта.

А ще через пару років це вже не 3–4, а 6–7, а то і й 8 уроків, тобто навантаження все зростає! Тому саме в 12–13 років дітей з порушеннями постави дуже багато, адже дитина довгий час перебуває в одному положенні. Одні його м'язи постійно напружені, інші – постійно розслаблені, і існує небезпека виникнення патологічних порушень постави і проблем, пов'язаних з ними.

Не можна не відзначити і те, що в багатьох нинішніх хворобах, в тому числі і в проблемах з хребтом, винен малорухливий спосіб життя. Ще кілька десятиліть тому діти, в більшості своїй, грали у дворі, бігали, стрибали – постійно рухалися, що було свого роду фізичним навантаженням для м'язів, їх тренуванням. Сьогодні ж вони проводять дні, а іноді й ночі, за комп'ютером, що ще більше погіршує ситуацію.

Правда, можна відзначити, що до закінчення школи дітей з порушеннями постави стає трохи менше, в порівнянні з їх кількістю в підлітковому віці, так як кістково-м'язова система і опорно-руховий апарат стають більш досконалими, і якщо дитину правильно зорієнтувати, деякі порушення коригуються і навіть зникають повністю.

Що значить «правильно зорієнтувати»?

В даному контексті мається на увазі, що батьки повинні доступно і спокійно пояснити дитині, як йому правильно сидіти за партою, як важливі заняття фізкультурою і спортом, що їй слід робити, щоб залишатися здоровою і т. д. Треба намагатися зорієнтувати дитину так, щоб активний спосіб життя не був їй в тягар. Для цього треба включити всі можливі важелі, а такі у батьків, які знають своє чадо краще за інших, обов'язково знайдуться. Навіть прості доводи на кшталт: «Хочеш подобатися дівчатам (хлопчикам), бути привабливим – стеж за поставою, розвивай м'язи. Інакше можеш стати згорбленим, скособоченим і т. д.» – можуть зіграти свою роль, якщо вони будуть сказані в потрібний момент.

В іншому випадку, якщо нав'язувати свою думку, можна викликати неприйняття правильної позиції, особливо в підлітковому віці, коли діти часто роблять все з точністю до навпаки.

Як перевірити, чи правильна у дитини постава?

Здоровий хребет зігнутий у формі букви «S» і в нормі, якщо дивитися на нього збоку, має 4 фізіологічних вигина: в шийному і поперековому відділах – лордоз (опуклість вперед), а в грудному і крижовому відділах – кіфоз (опуклість назад). Всі ці вигини формуються ще в дитячому віці: при викладанні малюка на живіт, коли він намагається піднімати голову – шийний лордоз; пізніше, коли намагається навчитися сидіти – грудний кіфоз; а коли вчиться приймати вертикальне положення – поперековий лордоз. Формується постава в середньому до 6–7 років, до цього у дітей м'язовий апарат розвинений слабо і складно говорити про те, чи правильна вона у дитини.

Дефектами постави вважають:

• Збільшений грудний кіфоз – кругла спина.
• Збільшений поперековий лордоз – лордотична постава – коли таз випинається назад, а живіт наперед.
• Кіфолордотичну поставу - виражні і грудний кіфоз, і поперековий лордоз.
• Плоску спину – коли фізіологічні вигини хребетного стовпа як би згладжені, недорозвинені, практично відсутні. Саме така постава – один з факторів, що призводять до сколіозу.
• Сколіотичну поставу – коли спостерігаються ті ж клінічні зміни, що і при сколіозі, але тільки на функціональному рівні. Тобто, якщо зробити рентген, то змін в хребті не буде зазначено, не буде ротації хребців, що характерно для сколіозу у дітей. Якщо попросити дитину з такою поставою стати прямо, він без проблем це зробить, але в звичній для нього вільній позі, коли він буде розслаблений, зміни будуть помітні.

Взагалі всі дефекти постави починаються з невеликих змін і умовно, за ступенем прояву, їх ділять на три групи:

1. Є невелике порушення постави, яке легко усунути мобілізацією уваги

2. Симптоми, що з'явилися, стають все більш вираженими, і виправити дефект можна розвантаженням хребта – в горизонтальному положенні або витяжкою в вертикальному положенні
3. Дефекти постави не коригуються при розвантаженні

Що стосується того, як зрозуміти батькам, чи є у дитини порушення постави, то все дуже просто – подивіться, як ваша дитина ходить, сидить, стоїть в невимушеній позі. При правильній поставі плечі і лопатки повинні бути на одному рівні, голова не повинна схилятися до одного боку, живіт буде підтягнутий, хода – рівна, що не кульгує на одну ногу.

Є, до речі, дуже простий тест для перевірки правильності постави: поставте дитину до абсолютно рівної стіни (щоб внизу не було плінтуса та ін.). Дитина повинна стикатися з цією стіною чотирма точками: потилицею, лопатками, сідницями і п'ятами. Таку позу необхідно утримувати кілька хвилин, але важливо, щоб дитина не відчував при цьому ніякого дискомфорту.

Порушення постави і сколіоз – одне і те ж, проблеми зі спиною, з хребтом?

Хоча і одна, і інша проблема пов'язані з хребтом, це зовсім різні речі.

Порушення постави відносять до так званих функціональних змін – коли структурних змін в хребті немає. І з точки зору і лікаря, і батьків це менш проблематично, ніж сколіоз, так як цю порушену поставу можна скорегувати, щоб в подальшому не виникало ніяких проблем, пов'язаних з нею.

Сколіоз – це патологія більш складна, що природно впливає і на тактику лікування, вона більш комплексна і трудомістка. До недавнього часу вважалося, що це тільки бічне викривлення. Сьогодні ж говорять про те, що при сколіозі деформація хребта відбувається в трьох площинах і крім бокового викривлення є і ротація (поворот) хребців.

При сколіозі, крім того, що присутні згадані вище асиметрії, відзначаються ще й зміни в хребті. А щоб переконатися в тому, що це дійсно сколіоз, а не сколіотична постава, робиться рентгенологічне дослідження хребта. Якщо зміни на знімках є, лікар вимірює кут викривлення (кут сколіотичної деформації), і якщо він перевищує 10 градусів і є ротація хребців, то ставиться діагноз «сколіоз».

Залежно від величини кута викривлення розрізняють 4 ступеня сколіозу:

• до 15 градусів – I ступінь
• 16-30 градусів – II ступінь
• 31-60 градусів – III ступінь
• від 60 градусів – IV ступінь

Чи можна сказати, що на виникнення сколіозу у дітей впливають якісь певні чинники?

Сколіоз у дітей, на щастя, буває рідше, ніж у підлітків і дорослих. У цій статті мова йде про підлітковий сколіоз, тобто про пацієнтів від 10 до 18 років.

Так ось, за етіологією, тобто з причин виникнення, сколіози бувають різні, але більше 80% з них – ідіопатичні. Є навіть такий термін, «ідіопатичний сколіоз підлітків». А термін «ідіопатичний» в даному контексті означає, «що виникає самостійно, з невстановленої причини». Зрозуміло, що оскільки причина сколіозу не з'ясована до кінця, то і лікувати таке захворювання складно. В даний час встановлено лише те, що сколіоз – захворювання багатофакторне.

Факторами, що зумовлюють розвиток сколіозу, сьогодні вважають:

• Генетику. Попросту кажучи, є гени, які відповідальні за формування кісткової і м'язової системи, у деяких вони схильні до змін. Ці гени і можуть передаватися у спадок і обумовлювати розвиток сколіозу у дітей. Причому цих генів дуже багато, і чітко сказати, який з них конкретно винен у виникненні захворювання, неможливо.

• Нейрогуморальні порушення.

• Зовнішні чинники – малорухливий спосіб життя, погане харчування, невідповідне вимогам робоче місце, м'яке ліжко і т. д.

Що значить «нейрогуморальні порушення»?

Для того, щоб наш організм нормально функціонував і правильно пристосовувався до мінливих умов зовнішнього середовища, в ньому постійно відбувається величезна кількість різних процесів, хімічних реакцій і т. д. Йде нейрогуморальна регуляція. Наприклад, при екстремальній ситуації «стресові» нервові імпульси з головного мозку передаються наднирковим залозам, ті викидають в кров адреналін, який додатково стимулює людину, мобілізує його. Простіше кажучи, нервова система передає ендокринній системі сигнали у вигляді нервових імпульсів, а та звільняє гормональні речовини, які переносяться кров'ю до «потрібного» органу.

У чому небезпека сколіозу? Від нього ж не вмирають

Від сколіозу не вмирають, але є небезпека померти від його ускладнень.

Якщо не вживати ніяких заходів, і захворювання буде активно прогресувати, то проблеми будуть не тільки в плані посилення косметичного дефекту і психологічного дискомфорту, але і в дихальнії та серцево-судинній недостатності, що почне розвиватися. Адже при сколіозі відбувається ротація не тільки хребта, але і ребер, грудної клітки. Через це органи в ній зміщуються, ось і виходить що легені і серце працюють не так, як годиться. Відбувається здавлювання легенів, зменшення вентиляції в них, з'являється задишка, розвивається дихальна, а слідом за нею і серцево-судинна недостатність. Це все розвивається поступово і помітно відчувається при більш важких формах.

Скільки часу проходить від порушень постави до сколіозу?

Точно сказати неможливо, все дуже індивідуально. Є, наприклад такий сколіоз, який прогресує швидко, коли кут викривлення зростає більше 5 градусів в рік, а є такий, що розвивається повільно.

Коли дитина потрапляє до лікаря, їй призначається необхідне обстеження, яке спрямоване на те, щоб виявити загрозливі фактори, що відповідають за прогресування захворювання, визначається його біологічний вік, виявляється потенціал зростання і т. д. Так, якщо у дітей 10 і 15 років буде виявлено однаковий кут сколіотичної деформації, то лікування у них буде різним, так як у 10-річного пацієнта ризик прогресії вище, бо потенціал його зростання також вище, ніж у 15-річної дитини, яка ближче до завершення зростання.

Як же лікується сколіоз?

Вважається, що якщо кут деформації не перевищує 25 градусів, захворювання можна лікувати консервативно. Таке лікування має на увазі спеціальний масаж і вправи, спрямовані на корекцію сколіозу у дітей, фізіотерапевтичне лікування. Крім цього, звичайно ж, необхідна зміна способу життя дитини на більш активне, рухливе. Корисні загальнозміцнюючі вправи, заняття плаванням, але не забувайте, що деякі види спорту, наприклад, біг та стрибки, протипоказані.

Домашні завдання рекомендується робити лежачи, щоб по максимуму зменшити навантаження на хребет. Таким дітям також можна вставати і прогулюватися під час уроків, так як 45 хвилин сидіти їм дійсно важко. Коротше кажучи, треба забезпечити спеціальний режим, який детально обговорюється з лікарем.

Якщо кут деформації становить від 25 до 40–45 градусів, до всіх рекомендацій, про які говорилося вище, додається носіння корсета. Мета корсетотерапії – зняття больового синдрому, зменшення і максимальна зупинка прогресування деформації хребта, а також корекція самої деформації, якщо це можливо.

Якщо ж захворювання все одно прогресує і далі, вдаються до оперативного втручання.

Скільки часу займає консервативне лікування в середньому?

Налаштовуватися треба на довге лікування, може бути, навіть на кілька років. Дитина повинна дотримуватися спеціального режиму до тих пір, поки його кістково-м'язова система не дозріє повністю, поки її зростання не зупиниться, щоб не було прогресії деформації.

к допомогти школяреві розвантажити його хребет в домашніх умовах?

Для початку, коли дитина йде в школу, необхідно навчити її, як треба правильно сидіти за партою. Також необхідно створити вдома правильне робоче місце. Крім нормального, падаючого з потрібного боку освітлення (зліва для правшів, праворуч для лівшів), подбайте, щоб меблі відповідали росту – щоб дотримувався прямий кут між спиною і стегном, стегном і гомілкою, а також між плечем і передпліччям. Тобто меблі в міру росту дитини необхідно міняти або наявні меблі «підлаштовувати» під її розміри.

Учіть дитину уникати хибних поз – нога на ногу, нога під сідницею, нахил в одну сторону під час виконання домашніх завдань і т. д.

Обов'язково забезпечте дитині нормальний руховий режим – більше рухливих ігор, спорту, та менше комп'ютера і телевізора, щоб його опорно-рухова система розвивалася.

Ну а якщо, раптом, ви помітили якусь асиметрію, згорбленість, чого раніше не було, або дитина відзначає дискомфорт і болі в певному відділі хребта, особливо після фізичних навантажень, обов'язково зверніться за консультацією до лікаря. Дитячий ортопед приймає у звичайній поліклініці і потрапити до нього на прийом зовсім не складно. Адже від хребта, як говорилося на початку, залежить стан організму в цілому, а від того, наскільки буде функціонувати хребет у вашої дитини, залежить дуже багато чого в його майбутньому, і, в першу чергу, її здоров'я.